Ви є тут

Жінка у храмі


Жінка у храмі. Скромність, традиційність, простота – основні ознаки зовнішнього вигляду жінок у церкві

Запитання:
Яким має бути в церкві зовнішній вигляд жінки? Чи можна, йдучи до храму, не брати хустки, вдягнути штани, використовувати косметику й таке інше?

Відповідає протоієрей Михайло Бучак

Шукаючи відповідь на це запитання, найперше звернімося до Книги книг – Біблії. «І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромлює тим свою голову, бо це є те саме, як була б вона виголена», – читаємо в Першому посланні до коринфян апостола Павла. «Не буде чоловіча річ на жінці, а мужчина не зодягне жіночої одежі, бо кожен, хто чинить це, – огида він для Господа Бога свого» – з книги Повторення Закону. А в Першому посланні до Тимофія апостол Павло пише так: «Отож, хочу я, щоб мужі чинили молитви на кожному місці, підіймаючи чисті руки без гніву та сумніву. Так само й жінки, у скромнім убранні, з соромливістю та невинністю, нехай прикрашають себе не плетінням волосся, не коштовними шатами, але добрими вчинками, як те личить жінкам, що присвячуються на побожність».

Тепер звернімось до повчань святих отців. «Піднята вище колін одежа викриває безсоромність душі» – пише преподобний Єфрем Сирійський. «Дивно для мене, якщо ви, жінки, підкрашуєте свої обличчя не для похітливих очей. Якщо ж це не так, якщо це тільки нерозумне слідуванняі поклоніння моді, якщо кожна з вас, заміжніх жінок, любить тільки свого чоловіка, то навіщо виставляєте свою красу для багатьох, як сіть для птахів?» – запитує святитель Григорій Богослов. Його думку підтримує інший святитель – Йоан Золотоустий: «Не побачиш у жінки-християнки ані споганеного фарбами обличчя, ні вуст, подібних до ведмежих, окрашених кров’ю, ні брів, обведених сажею, ніби від дотику до вогнища, ні підведених очей, вій... – все це сажа, тління і попіл, і знак крайнього опоганення».

Ви можете заперечити й сказати, що сьогодні XXI століття, а не середньовіччя. Я не такий мудрий, як Еклезіаст, тому відповім його словами: «Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитися воно – і немає нічого нового під сонцем!.. Буває таке, що про нього говорять: „Дивись, це нове!“ Та воно вже було від віків, що були перед нами!» Спокусаі в середньовіччі, і в нашому часі залишається спокусою. На жаль, сьогодні мода все частіше стає знаряддям спокуси, а отже – гріховності. «Від спокус горе світові, бо мусять спокуси прийти; надто горе людині, що від неї приходить спокуса», – читаємо в Євангелії від Матфея.

Гарна зачіска, яку не хочеться ховати під хустку; штани, які так чітко окреслюють жіночі звабливі форми; прозора блузка і багато чого іншого... Але ж жінка йде на зустрічз Богом, для Якого основна цінність – душа. Невже розумно вважати, що зовнішній вигляд, який стає предметом спокуси для чоловіків, може бути угодний Богові?

Мені розповіли історію, якій уже кілька десятків років. Біля Свято-Троїцького кафедрального собору в Луцьку архієпископ Варлаам, нині покійний, розмовлявз парафіянами. До храму підійшли дві дівчини з досить «крикливою» зовнішністю, яких зупинила прибиральниця собору й доволі грубо висловилась про їхній вигляд. Владика зупинив її й пояснив, що право проповідувати тут належить йому й священнослужителям. Після чого пройшов із дівчатами у святиню й розповів їм про внутрішнє облаштування храму, ікони, молитву. Дівчата були в захопленні від розповіді. Потім архієрей на хвилинку зупинився й запитав, що найбільше зацікавило їх у соборі. «Ікони, церковний спів, а найбільше – відчуття присутності тут Бога», – відповіли красуні. Тоді архіпастир сказав, що дозволяє приходити в такому вигляді в храм, якщо в них немає іншої одежі, але ще нехай дадуть йому відповідь на запитання: «Що привертатиме увагу людей, які будуть поряд з ними?» Дівчата вмить засоромилися й прошепотіли: «Наш зовнішній вигляд». «Бог чекає вас у храмі», – сказав архієпископ і пішов... Із часом одна з цих дівчат вийшла заміж за майбутнього священика, а інша стала регентом хору.

Коли б нас запросили на зустріч з англійською королевою і пояснили, у який стрій повинні одягнутись, – не думаю, що хтось став би перечити. Але коли йдемо на зустріч із Творцем світу, тим більше – які можуть бути запитання? То ж, гадаю, у нашому гардеробі повинен бути одяг не тільки для барів чи ресторанів, який викриває безсоромність душі, але й – для храму, що підкреслює її красу.

Міркуймо: наречена, яку Господь у храмі єднає з коханою людиною на спільне життя, одягається так, що вже в церкві деякі чоловіки подумки спокушаються бажанням учинити з нею гріх перелюбу. Вона, майбутня мати, оголює таємні частини тіла, які з часом, як дасть Бог, стануть на 9 місяців домівкою для її дитини. Який підступний наступ диявола через моду на найтаємничіше! Утроба майбутньої матері стає об’єктом похітливих поглядів чоловіків. А потім ми дивуємось, чому народжуються хворі діти?

Колись кільце вставляли в ніздрі бика, щоб легше було управляти ним, тепер сатана через людей придумав пірсинг, щоб вести молодь у пекло гріха, як тварин на заколення. Страшно!

Зупинімось на шляху гріха. Наші предки носили простий одяг із натуральних тканин і були значно здоровіші за нас. Проводячи здоровий спосіб життя, мали гарний зовнішній вигляд, що не потребував косметики. Жінки не тільки носили хустки, але добирали їх за кольором відповідно до свята: Трійця – зелені, Богородичні – блакитні, свята мучеників – червоні, Пасха – білі.

Безумовно, я проти того, щоб виганяти з храму людей, котрі прийшли нескромно вдягнені. Це належить Господу. А наше найперше завдання допомогти людині у вирішенні її внутрішніх проблем.

Вибір одягу за вами, але нехай він буде угодний Господу.І косметика на вашому обличчі свідчить про те, що ви хочете підправити Бога, думаєте, що не такий гарний образ Він вам надав.

Ідучи у храм, пам’ятаймо слова Святого Письма: «Бог осміяний не буває». А наш зовнішній вигляд у церкві часом такий, ніби ми насміхаємося зі свого Творця.

Контакти


Адреса:

Київ, вул. Бориспільська, 4 а

+38 (050) 882-76-86 

hram@ekaterina.kiev.ua

Свято-Катеринівська парафія

Theme by Danetsoft and Danang Probo Sayekti inspired by Maksimer