Ви є тут

Проповідь в день пам'яті святого великомученика Юрія Переможця


Кожного, хто визнає Мене перед людьми,
того визнаю і Я перед Отцем Моїм Небесним
(Мф. 10:32)

В ім'я Отця і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

Православна Церква урочисто святкує пам'ять святого великомученика Георгія (Юрія) Переможця. Ми святкуємо пам'ять цього великого подвижника, щоб спогадами про його святе життя і подвиги створити в собі риси і правила морального життя подвижників і впродовж земного життя йти правильним шляхом, сходячи від землі на небо. Саме для того і посилає нам Господь подвижників і угодників, щоб ми наслідували їхнє життя. Господь прославив їх не для них самих, а для нас, щоб і ми прагнули до істини, тягнулися до слави святих. Вони - як світильники серед темної ночі, які в цьому тимчасовому житті вказують нам шлях в життя вічне. Запалюючи нам ці світильники і ставлячи їх на видному місці, Господь неначе говорить до нас: «Опам'ятайтесь і виправте своє життя; погляньте, як жили віруючі люди і як повинні жити всі християни, і, згадуючи їхнє добре і благочестиве життя, наслідуйте їхню віру». Церква Христова, віруючи, що святі, по благодаті Божій, чують і бачать наші скорботи і страждання, і, люблячи нас, готові клопотатися за нас перед Богом.

В цей день Церква, прославляючи святого великомученика Георгія, просить для нас його молитовного заступництва і допомоги. Його подвиг був по-справжньому великим, і цей подвиг привів його у Царство Небесне. «Як зірку великого світила, як осяйне сонце на тверді небесній, знаємо тебе, і як перлину коштовну, як камінь блискучий, як сина дня, як доблесного серед мучеників, як оборонця вірних у бідах - прославляємо тебе, творячи спомин про тебе, Переможче Георгію», - такими словами прославляємо нині подвиг святого.

Ім'я Георгій в перекладі з грецької означає «землероб». Святий Георгій Переможець не сіяв зерна і не збирав урожаю, його ремеслом був ратний труд; та все ж він був великим хліборобом перед Господом. Не залізним своїм списом, грізним для ворогів, здобув він вічну славу - ні, списом духовним, непереможним, зброєю віри обробляв святий Георгій ниви людських душ, збираючи рясні жнива, у великій кількості виводячи людей з язичницького мороку до світла Христового. Так, одним своїм вчинком - перемогою над лютим змієм - навернув він до Бога величезне місто Бейрут.

Перемога святого Георгія над бейрутським чудовиськом - це подвиг мужнього воїна-християнина, служителя Бога. Син християнського мученика, який світло й радісно прийняв смерть за віру і не боявся смерті. Син благочестивої матері, який з дитинства всією душею сприйняв вчення Божественної Любові, яка спонукає допомагати слабким і знедоленим. Святий Георгій твердо знав обітницю, яку Господь дав вірним Своїм: «На гаспида і василиска ти наступатимеш, і потопчеш лева і змія» (Пс. 90: 13). Ні земні чудовиська, ні пекельні полчища не лякали святого Георгія Побідоносця, там, де він боровся, завжди була перемога. Але не цим він прославив Бога. Своїм подвигом він навернув до істинної віри ціле місто. І, більше того, дізнавшись, що його братів і сестер по вірі почали кидати у в'язниці, святий Георгій з'явився до імператора, визнав себе християнином і викрив тирана, який коїв беззаконня над невинними послідовниками Христовими. Він незворушно приймає мученицьку смерть, відтак, навертає величезну кількість людей до істинного Бога. Своїм життям він виконав слова Христа: «Хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить душу свою заради Мене і Євангелія, той спасе її» (Мк. 8: 35).

Віра, надія і любов, які проявив святий великомученик, стали окрасою його душі, а своїм подвигом він надихнув безліч людей до істинної віри і мученицької смерті.

Чому кров мучеників має таке велике значення для всього християнського світу? Тому, що ця кров окроплює й освячує землю; тому, що цієї крові найбільше боїться сам диявол і темні ангели його. Але найглибше значення подвиги святих мучеників мають у тому, що вони становлять для нас яскравиий приклад непохитної віри в Христа і любові до Нього.

Святий Георгій Переможець не боявся нічого. А ми, слабкі й недостойні християни, боїмося будь-якої найменшої загрози. Хіба не було в недавній час серед нас сотень тисяч людей, які легко зрікалися віри в Господа Ісуса Христа і в анкетах оголошували себе невіруючими, боячись того, що не загрожувало їм? їм ніхто не погрожував, було потрібно лише написати в анкеті: віруючі чи невіруючі. І цього було достатньо для них, щоб зробити тяжкий гріх зречення від Господа Ісуса Христа, забувши Його страшні слова: «Кожного, хто визнає Мене перед людьми, того визнаю і Я перед Отцем Моїм Небесним, а хто зречеться Мене перед людьми, зречуся того і Я перед Отцем Моїм Небесним» (Мф. 10: 32 - 33). Хіба тимчасові блага світу цього кращі за вічні блага? Чи ставимо ми за мету свого життя йти шляхом, що його вказав нам Господь? Чи пам'ятаємо слова Христові: «Я є Шлях і Істина, і Життя»? Для святого великомученика і Переможця Георгія Він був справжнім Шляхом і Життям, жодним іншим шляхом він не йшов, іншого шляху не хотів знати. Жодної загрози чи страху він не боявся і сміливо пішов Христовим шляхом.

Дорогі браття і сестри! Господь посилає нам угодників і подвижників для того, щоб укріпити нашу віру і посилити любов до Нього. Адже всі ті, які увірували в Господа Ісуса Христа, прийняли у своє серце Його закон, закон любові, заповіді блаженства і виконували їх, сяють зірками у небесному вінці немеркнучої слави, а для нас вони являють собою найбільший приклад глибокої віри в Господа Ісуса Христа і безмежної любові до Нього. В наш час ніхто не вимагає від нас мученицької смерті, але наслідувати їхнє життя можна іншим чином. «Ти кажеш, як тепер ми можемо наслідувати мучеників? - говорить святий Іоан Золотоуст. Ти не бачиш перед собою розжареного вугілля, але бачиш палаюче полум'я пристрастей та гріховних бажань. Мученики долали розжарене вугілля, а ти перемагай вогонь плоті. Вони перемагали диких звірів, а ти втамовуй гнів, неначе дикого й лютого звіра. Вони встояли перед нестерпними муками, а ти подолай нечисті помисли, що виходять із твого серця, і таким чином станеш послідовником мучеників».

У наш непевний час неможливо християнинові спасти свою душу без стійкості у вірі, без діяльного співчуття, смирення, терпіння і братолюбства. Цього і бракує кожному із нас, але цього ми і можемо навчитися у святих подвижників. Тому й схиляємося перед усіма мучениками, а особливо перед такими великими, як Георгій Переможець, і віддаємо їм свою гарячу любов. У нинішній день, просячи молитовного заступництва, взиваймо до нього: «Як в'язнів визволитель і вбогих захисник, немічних лікар, переможний великомучениче Георгію, благай Христа Бога, щоб Він спас душі наші». Амінь!

Архієпископ Епіфаній (Думенко)

Theme by Danetsoft and Danang Probo Sayekti inspired by Maksimer