Ви є тут

Проповідь в неділю 15-ту після П'ятдесятниці 5 вересня 2010 року


Слава Ісусу Христу!

Дорогі браття і сестри в Христі!

Сьогодні ми читали два Євангелія. Ми чули в Євангелії першому, від Матвія, де говорилося, коли запитували Ісуса Христа: скажи нам, яка заповідь є найбільша?

35. І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи:
36. Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?
37. Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.
38. Це найбільша й найперша заповідь.
39. А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.
40. На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.
41. Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,
42. і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів.
43. Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:
44. Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм.
45. Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син?
46. І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.
(Мт 22:35-46)

Люди так само в той час прагнули виконати всі Заповіді. І спиралися вони на ту думку, що якщо будуть знати і виконувати найбільшу Заповідь, то тим самим і всі Заповіді будуть виконані. І воно є правда, бо Христос сказав: люби Бога свого усім серцем своїм і всією душею своєю, і всіма думками своїми; і додав ще другу заповідь – люби ближнього свого, як самого себе і тим самим виконаєш увесь Закон.

Увесь Закон побудовано на Любові. Перш за все – на Любові Бога до нас, до людей. Тому й був сотворений світ. Ми розуміємо – в якому часі ми живемо. Минулий час для нас уже пройшов, майбутній – ще не настав. Ми живемо в теперішньому часі і розуміємо, що відбувається, і що нас очікує, чи воно вже й пройшло – воно не зникає нікуди. Усе, що Господь сотворив, воно має початок, але не має кінця. Час може мати кінець, певний відміток часовий може закінчуватися. Але сотворене Богом не буде мати кінця, як, наприклад, наші душі, які сотворені для вічного життя. Ми навіть чуємо в Євангелії від Івана перші слова, в яких говориться, що спочатку було Слово і Слово було у Бога, і Слово було Бог. Отже, Господь все наповняє. Він відвіку є Творець всього, що оточує нас. І ми, чуючи ці слова святого Євангелія, розуміємо, що якщо ми не будемо виконувати ці дві заповіді, то не зможемо бути з Богом. Бо почали дискутувати, задавати запитання фарисеї Ісусу стосовно того, як Господь називає Господа Господом. Перш за все, що Давид називає Його Господом, але так Ісус Христос їм відповів, що вони не могли більше задавати запитань Йому. Відповів перш за все розумно і в Дусі Божому. І їхній розум тоді потьмарився. Вони знали Закон, але не мали любові. Не вистачало того, що наповнює душу людини.

Як і в другому Євангелії від Луки сказано, що були дві сестри – Марфа і Марія.

38. І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.
39. Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.
40. А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.
41. Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,
42. а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...
(Лк 10:38-42)

27. І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос піднесла й сказала до Нього: Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!
28. А Він відказав: Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!
(Лк 11:27,28)

Але Марія обрала кращу долю, тобто вона вибрала слухати Слово Боже. Хоча Марфа турбувалася, щоб нагодувати Господа, щоб бути поруч із Ним, щоб умити Його ноги, почастувати Його. Так само інколи й ми – багато чого робимо, багато про що турбуємося, але інколи не так багато треба й зробити, а послухати Слово Боже.

Ці два Євангелія поєднуються в нашому житті. Інколи просто потрібно стати, помолитися, постояти і почути те Слово Боже, щоб Господь промовив, як і до Марії, так і до нас, щоб ми обрали кращу дорогу, кращу долю, кращу частку, яка ніколи не відніметься від нас.

То я в сьогоднішній день бажаю, щоб ці євангельські слова справджувалися на кожному з вас. Всіх вітаю зі святою неділею, бажаю, щоб Господь Бог оберігав, охороняв, допомагав, благословляв вас, ваші родини, ваших дітей, онуків, всіх, хто пішов до школи, пішов навчатися, щоб гарні, як ми молилися, оцінки приносили, ну і були слухняні.

Слава Ісусу Христу!

Священик Олександр Горук

Theme by Danetsoft and Danang Probo Sayekti inspired by Maksimer