Ви є тут

Проповідь на Воздвиження Чесного Хреста Господнього


В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

Слава Ісусу Христу!

Найперше хочу привітати вас всіх, дорогі браття і сестри, з цим величним дванадесятим святом, яке відіграє важливу роль в житті кожного окремого християнина і в історії всього християнства загалом, привітати з подією Воздвиження Чесних і Животворчих Хресних Древ Господніх.

Не людськими мудруваннями увійшло в історію це величне свято і не людськими зусиллями зберігається воно в світі вже протягом сімнадцяти століть, але Силою Божою і Волею Господньою. І у сьогоднішньому євангельському читанні Православна Церква знову і знову вказує нам на цю величну Силу, Яка постійно і премудро володіє цим непостійним світом, на нашого істинного Бога – Господа Ісуса Христа. Усю силу, велич і владу Животворчого Хреста складає велика жертва – хресні страждання Спасителя, починаючи з несправедливого осудження на смерть і до пробиття ребер Його пречистого тіла, з яких витекла кров і вода. І закінчується сьогоднішнє Євангеліє запевненням нас у тому, що істинність цієї розповіді засвідчена очевидцем цієї голгофської жертви і передається за для того, аби ті, хто чули про це, увірували. Але не дивлячись на таке ствердження богонатхненного письменника, Хрест, як і дві тисячі років тому, залишається для одних спокусою, для інших – безумством, але для нас, віруючих і спасаємих Хрестом Господнім – силою і славою Божою.

Страшний і водночас величний Хрест Господній: це знаряддя страшної і сповненої мук смерті, покаранню через розп’яття в Римській імперії піддавались люди за найбільш ганебні провини та злочини. Сам жах з яким ми дивимось на знаряддя подібної страшної смерті повинен навчити нас безмежності любові Божої. Адже так Господь полюбив світ і людство, яке впало в гріх, що Сина Свого Єдинородного віддав на таку страшну смерть заради нашого з вами спасіння. І наш світ, після втілення Слова Божого, після життя Христа посеред нас на землі, після того, як Він подав Боже Одкровення для навчання всіх народів, і після того, як цю проповідь любові Він ствердив смертю без злоби та спротиву,– після цього всього наш світ вже не такий, яким був після гріхопадіння перших людей. Тепер вже доля світу не проходить трагічно і жахливо перед судом Божим, тому що Сам Бог увійшов в цей світ і назавжди поєднав нас із Собою. І ось Хрест, дорогі браття і сестри, говорить нам про те наскільки цінна і важлива кожна людина для Бога і наскільки безмежна любов Творця до Свого творіння. Ми ж повинні пам’ятати, що на справжню любов можна відповісти лише справжньою, чистою любов’ю, нічим іншим ми не зможемо відкупитися чи відплатити за неї.

І ось перед нами постає питання, поки що це лише питання нашої власної совісті, але в певний час, це питання стане запитанням Господа Нашого Ісуса Христа звернене до кожного з нас на Страшному Суді. І Суддя наш буде Саме Той же Господь, який віддав життя Своє на Хресті за гріхи кожного з нас, за всіх тих хто жив, живе і буде жити. І що ж ми відповімо? Невже ми будемо змушені сказати Господу, що Його смерть була марною, що Хрест Його нам не потрібний, що коли ми побачили наскільки сильно любить нас Бог, то в нас не вистачило жодної любові у відповідь, і ми скажемо Йому, що ми обираємо блукати в темряві та керуватися нашими страстями та похотями? Невже для нас дорожча широка дорога світу цього, а ніж вузький шлях до спасіння, запропонований Господом ? Поки ми перебуваємо на землі, ми ще можемо себе обдурити, змусити нашу совість замовкнути, сказати що ми ще маємо час. Але це неправда – часу дуже мало. Життя наше може обірватися в будь-яку мить, і тоді почнеться наше очікування на страшний і справедливий суд Божий, але тоді вже буде пізно і ми нічого не зможемо змінити. Але зараз ми маємо час: час є тільки якщо ми кожну мить власного життя перетворимо на любов, тільки тоді коли кожну хвилину нашого життя ми наповнимо любов’ю до Бога та любов’ю до кожної людини, незалежно від того, подобається вона нам чи ні, близька вона нам чи ні, – тільки тоді наша душа встигне приготувати себе до зустрічі з Господом і Спасителем Нашим.

Дорогі браття і сестри, подивіться на Хрест. Якби близька нам людина померла б через нас, хіба б наша душа не була пройнята до самої глибини? Хіба б ми не змінилися? І ось: Господь вмер за нас – невже ж ми залишимось байдужими? Тож, поклонімось і припадім до Христа, але припадім не лише на мить, але схилімось під цей Животворчий Хрест, щоб у міру наших власних сил, взяти цей Хрест на наші власні плечі і слідувати за Спасителем, Який подає нам приклад істинної любові. І тоді ми з’єднаємось з Ним, тоді і ми воскреснемо страшним і величним Хрестом Господнім, і тоді Бог Господь не буде стояти перед нами осуджуючи нас, але спасаючи і вводячи нас в переможну радість вічного життя!

Амінь.

Проповідь підготував аспірант КПБА Ігор Костріков

Контакти


Адреса:

Київ, вул. Бориспільська, 4 а

+38 (050) 882-76-86 

hram@ekaterina.kiev.ua

Свято-Катеринівська парафія

Theme by Danetsoft and Danang Probo Sayekti inspired by Maksimer