Ви є тут

Храмове свято 7 грудня 2009 року


Кожного року 7 грудня Свята Православна Церква світло вшановує пам’ять святої великомучениці Катерини.

В день свята Преосвященнійший Епіфаній, єпископ Вишгородський, намісник Видубицького Свято-Михайлівського чоловічого монастиря з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета очолив святкове богослужіння в храмі святої Великомучениці Катерини, що на Дарниці в місті Києві.

Владиці спіслужили настоятель храму прот. Олександр Горук та духовенство міста Києва. Після завершення Божественної Літургії відбувся урочистий хресний хід з окроплення святою водою віруючих та уставним многоліттям.

Коротке житіє святої великомучениці Катерини

Св. Великомучениця Катерина з Олександрії мала 17 років од роду. Була дуже вродлива, високоосвічена і багата. У 304 році вона прийняла християнську віру і відтоді проповідувала Ісуса Христа. За наказом імператора Максимівна, який переслідував християн, була замучена за віру Христову. Після тривалих умовлянь відректися від Христа і перейти до язичників кати роздягли її і били воловими жилами дві години по плечах і животу.

Її дівоче тіло стало суцільною раною. Кров мучениці струменіла і обагряла землю. її було кинуто до в'язниці, де Катерину тримали без їжі і води, та кати на цьому не вгамувалися. Вони вдалися до нових тортур — поклали дівчину поміж чотирьох коліс з гострими зубцями і, обертаючи колеса два праворуч, два ліворуч, почали шматувати її тіло. Та ось Ангел Господній зійшов з неба і зробив так, що великомучениця лишилась цілою і неушкодженою, а колеса розлетілись на друзки. Тоді кати відрубали їй голову мечем.

Великі страждання св. Катерини навернули багатьох язичників до віри Христової. Серед них — царицю. Августіну, дружину Максиміана, Порфирія Стратилата і 200 воїнів, котрі спостерігали її страшні муки.

Місце страти Великомучениці Катерини і сьогодні показують в Олександрії туристам. Жителі Олександрії, які вірили в розп\'ятого Господа, встановили мармурову колону, на якій висікли голову св. Великомучениці. Ця колона й зараз стоїть у храмі св. Сави.

Як свідчать перекази, св. мощі Великомучениці були далеко на Сінайській горі. У піснях співається: радуйся, всеславна Великомученице Катерино: на горі-бо Сінайській, де бачив Мойсей терновий кущ неспалимий. Сам Христос зберігає чесне тіло твоє нетлінним аж до другого пришестя Свого.

На високу гору Сінай ці мощі могли покласти тільки Ангели. У храмі на горі Сінай знаходяться мощі голови і лівої руки св. Катерини. Невелика мармурова рама стоїть у храмі праворуч престолу. Святую голову нареченої Христової покриває нині золотий вінець, а рука її прикрашена коштовними перснями.

У IX ст. Феофан Нікейський і невідомий монах Вавіль написали багато пісень на честь Великомучениці Катерини, які і сьогодні співаються Православною Церквою в день її пам’яті.

Церква в день пам'яті Великомучениці говорить: «Радуйся ти, бо, посоромивши зухвальство заблудлих красномовців, несвідомістю сповнених, до віри істинної направила; радуйся, бо тіло твоє на муки великі віддавши за любов до Бога, ти, як діва непохитна, не подолана була; ра­дуйся, бо в нагороду за муки небесних осель сподобилася ти й славою вічною втішаєшся. В надії на неї, Великомученице, подвигом твоїм і нас, твоїх співців, стверди».

Тропар свята: Мучениця твоя, Ісусе, Катерина голосно взивала: «Тебе, женише мій, люблю і, Тебе прагнучи, страждання терплю і розпинаю себе з Тобою і погрібаюся з Тобою в хрещенні Твоїм. Страждаю за тебе, щоб царствувати з тобою, і умираю за Тебе, щоб жити з Тобою. Але, як жертву чисту, що з любов'ю принесла Тобі, прийми мене». За молитви Великомучениці, милосердний Господи, спаси душі наші.

Theme by Danetsoft and Danang Probo Sayekti inspired by Maksimer