slideshow 1 slideshow 2 slideshow 3

ДОПОВІДЬ Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета на пастирсько-просвітницькому форумі 29 липня 2010 року


Преосвященні архіпастирі, боголюбиві пастирі, чесне чернецтво! Дорогі гості, шановне товариство!

Ми зібралися сьогодні на території Михайлівського Золотоверхого монастиря, у стінах Київської православної богословської академії на Пастирсько-просвітницький форум, щоб обговорити й ухвалити рішення щодо подальшого зміцнення і розширення Київського Патріархату через виконання нашого священного обов’язку — вести нашу паству до Царства Божого і вічного життя, до духовного відродження й укріплення християнської моралі в Українській державі.

Проповідь в неділю 23-ту після П'ятдесятниці 31 жовтня 2010 року


Слава Ісусу Христу!

Дорогі браття і сестри в Христі!

Я всім вдячний за службу Божу, бо ми всі разом возносили молитву до Бога. Сьогоднішнє Євангеліє добре нас повчає, як описує Євангелист Лука

5. Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зерно своє. І, як сіяв, упало одне край дороги, і було повитоптуване, а птахи небесні його повидзьобували.
6. Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, і, зійшовши, усохло, не мало бо вогкости.
7. А інше упало між терен, і вигнався терен, і його поглушив.
8. Інше ж упало на добрую землю, і, зійшовши, уродило стокротно. Це сказавши, закликав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
9. Запитали ж Його Його учні, говорячи: Що визначає ця притча?
10. А Він відказав: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а іншим у притчах, щоб дивились вони і не бачили, слухали і не розуміли.
11. Ось що означає ця притча: Зерно це Боже Слово.
12. А котрі край дороги, це ті, хто слухає, але потім приходить диявол, і забирає слово з їхнього серця, щоб не ввірували й не спаслися вони.
13. А що на кам'янистому ґрунті, це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю; та кореня не мають вони, вірують дочасно, і за час випробовування відпадають.
14. А що впало між терен, це ті, хто слухає слово, але, ходячи, бувають придушені клопотами, та багатством, та життьовими розкошами, і плоду вони не дають.
15. А те, що на добрій землі, це оті, хто як слово почує, береже його в щирому й доброму серці, і плід приносять вони в терпеливості.
(Лк 8:5-15)

Проповідь в неділю 22-гу після П'ятдесятниці 24 жовтня 2010 року


Слава Ісусу Христу!

Дорогі браття і сестри у Христі!

Сьогодні православна церква відзначає день VII Вселенського Собору, де було остаточно утверджено віру православну, виписано всі канони і догмати – як правильно служити Богові. Не по своїй волі, а по тому, як говорить і навчає Святий Дух.

Ми чуємо в сьогоднішньому Євангелії – Христос ішов і в одному місті (Наїні) несли померлого. Мати плакала і всі плакали, бо померла молода людина. Христос, підійшовши, доторкнувся до його мар і той встав і говорив. Господь цим показав, що Він зняв межу між життям і смертю. Ту межу, із-за якої людина, перейшовши, вже не могла повернуться. Господь показав, що смерть не є кінцем, а лишень початком Вічності. Він показав, що Він є Творець, і навіть більше – як Той, Хто любить своє творіння. Багато ми згадуємо таких місць із Святого Писання: і про Лазаря, про якого написано, що на четвертий день вже було чути, як смердить, а Господь сказав, що встане Лазар і Лазар встав, піднявся і йшов. Так само як і цей юнак із міста Наїна. Господь показав Свою велич і могутність, що може повертати людей до життя.

Великомученика Мини


(11 листопада / 24 листопада)

Святий великомученик Мина, єгиптянин, був воїном і служив у місті Котуані під командуванням центуріона Фирмиліана в часи царювання імператорів Діоклетіана та Максиміана (284-305). Коли співправителі почали найжорстокіші в історії гоніння на християн, святий не бажав більше служити гонителям і, залишивши службу, подався у гори, де перебував у подвигах поста і молитви. Одного разу під час язичницького свята Мина прийшов до міста, в якому раніше служив. В розпал святкових ігрищ, дивитись на які зійшлося все місто, пролунав викривальний голос угодника Божого, який проповідував віру в Христа, Спасителя світу.

Пастирська естетика


Протоієрей Олексій Остапов
Київ 2010

Розділ перший

Священнослужитель у храмі

Священнослужителю дуже важливо глибоко відчувати церковний характер храму й богослужіння, яке в ньому звершується. Він твердо має засвоїти, що як недопустима нецерковність у храмовому начинні, живописі, іконах, так недопустима вона й у богослужінні, проповіді, зовнішності й поведінці самого священнослужителя.

Наприклад, будь-який нецерковний предмет, внесений до храму для використання, відразу повинен «різати» око священика. Будь-яке нецерковне, картинне чи світське зображення, оперний характер духовних піснеспівів, декламаційна манера читання, виголоси і навіть рухи, зроблені по-акторськи, повинні викликати протест у тих, хто молиться і тим більше у священнослужителя.

Звісно, у храмі важко втримати все тільки в одному стилі. Наші храми й наші богослужіння мають нині дуже «строкатий» характер. У них можна побачити все – від древніх ікон до західних репродукцій та з несмаком підфарбованих фотографій з картин. Потворне різьблення, скульптури, штучні квіти, громіздкі мідні позеленілі підсвічники й панікадила, рушники з бездарними вишивками, низький за якістю та нецерковний за своїм характером розпис на стінах, погані зображення на склі – усе це часто наповнює наші храми. Смаку, естетики часом дуже мало. Під час богослужіння читання і спів – також ніби штучне поєднання різних за характером і способом виконання творів. Багато чого співають по-оперному, по-світськи.

Святої Пелагії діви


(08 жовтня / 21 жовтня)

Свята Пелагія, яка жила під час царювання Діоклетіана в Антіохії Сирійській, походила із славетного роду. Правитель міста, довідавшись, що вона – християнка, послав воїнів взяти її. Воїни, виконуючи наказ, оточили будинок, де жила Пелагія. Тоді вона почала молити воїнів почекати, і коли вони згодилися, свята стала лицем до сходу сонця на тому місці, де звичайно молилася, і, простягши руки і піднявши очі до неба, щиро молила Бога, щоб їй не бути виданою до рук воїнів, але відійти до Нього жертвою непорочною і чистою. Після цього вона вдягнулася в найкращий свій одяг, кинулась з верху будинку і передала дух свій Богу.

Сторінки

Theme by Danetsoft and Danang Probo Sayekti inspired by Maksimer