Ви є тут

Похвала Пресвятої Богородиці


В суботу п’ятого тижня Великого посту Церква урочисто звершує читання акафісту, або подячної похвали Пресвятій Богородиці. 19 березня 2010 р. Преосвященнійший Єпископ Епіфаній у Михайлівській церкві Видубицького монастиря на утрені очолив читання Акафісту Пресвятій Богородиці, а в день свята очолив урочисте богослужіння у Георгіївському соборі обителі.

Це свято встановлене в IX столітті за неодноразове визволення заступництвом Божої Матері Константинополя від нашестя ворогів.

Шістсот шістдесят шостого року на Царгород напали об’єднані війська скіфів і персів. Відчуваючи неминучу загибель, греки зібралися на молитву у Влахернському храмі Константинополя, де зберігалися речі земного життя Діви Марії. Звершили хресний хід навколо міста з чудотворною іконою Богородиці «Одигітрія». Потому Константинопольський патріарх Сергій занурив ризу Божої Матері у води Босфорської протоки. До цього тихе, море раптом збурилося і потопило ворожі кораблі. Місто було врятоване. Вдячні жителі Царгорода всю ніч співали хвалебні пісні на честь заступниці роду християнського Пречистої Діви. З того часу щороку на п’ятому тижні посту (коли відбулося це чудо) у Константинополі відзначалося свято Похвали Богородиці.

Диякон Софійського собору Георгій Пісідійський написав хвалебний гімн Божій Матері, який віруючі співали стоячи. Від цього і пішла його назва – «акафіст», що з грецької перекладається, як «несідальний спів». Кілька століть цей акафіст був єдиним у богослужбовому надбанні Православної Церкви. Він складається з двадцяти чотирьох пісень – за кількістю букв грецького алфавіту.

Згодом уклали повний Чин служби Похвали Богородиці. Спочатку його звершували лише у Влахернському храмі, з роками він поширився у всій Візантії. З ІХ століття це свято стало загальним для всієї Православної Церкви, йому присвятили окрему церковну службу.

Theme by Danetsoft and Danang Probo Sayekti inspired by Maksimer