Проповіді

Слава Ісусу Христу!

Дорогі брати і сестри в Христі!

Сьогодні в Православній церкві відзначається день початку Різдвяного посту. Що це означає для кожного з нас? Ми готуємося зустріти велике свято – Різдво Господа нашого Ісуса Христа. Для того, щоб його достойно зустріти, – з чистою совістю, якнайменше маючи гріхів – розпочинається піст. Перш за все це є духовний піст. Не стільки важлива зовнішня форма посту – їжа, скільки внутрішня форма – духовна, тобто коли ми душею виправляємося, коли ми свою душу змінюємо, змінюємо своє життя і свої вчинки. Серед тих негативних моментів у житті, які нам трапляються, ми задумуємося, щоб змінитися на краще. Не ображати рідних, близьких, не давати нагоди для того, щоб на нас гнівалися, щоб з нами не сварилися, сприймати зауваження від ближніх щодо нашої поведінки. Піст є виховним для кожного з нас. Ми чуємо в Євангелії сьогодні, від Луки, в 53-му зачалі,

Слава Ісусу Христу!

Дорогі браття і сестри в Христі!

Дякую вам за спільну молитву.

Сьогодні в Євангелії ви чули про багача і Лазаря.

19. Один чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно бенкетував.
20. Був і вбогий один, на ім'я йому Лазар, що лежав у воріт його, струпами вкритий,
21. і бажав годуватися кришками, що зо столу багатого падали; пси ж приходили й рани лизали йому...
22. Та ось сталось, що вбогий умер, і на Авраамове лоно віднесли його Анголи. Умер же й багатий, і його поховали.
23. І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його.
24. І він закричав та сказав: Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум'ї цім!...
25. Авраам же промовив: Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само лихе; тепер він тут тішиться, а ти мучишся.
26. А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня поставлена, так що ті, що хочуть, переходити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас.
27. А він відказав: Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім батька мого,
28. бо п'ятьох братів маю, хай він їм засвідчить, щоб і вони не прийшли на це місце страждання!
29. Авраам же сказав: Вони мають Мойсея й Пророків, нехай слухають їх!
30. А він відказав: Ні ж бо, отче Аврааме, але коли прийде хто з мертвих до них, то покаються.
31. Йому ж він відказав: Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, не йнятимуть віри!
(Лк 16:19-31)

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри у Христі!

Восьмого листопада Православна Церква відзначає день святого великомученика Димитрія Солунського (+306 р. після Р.Х.). Субота ж перед цим днем прилучена Церквою до так званих батьківських поминальних субот і отримала назву Димитрієвської. Маючи віру в безсмертя душ праведників і у воскресіння після смерті, Страшний Суд та останню відплату кожному по ділах їх, Церква Христова не залишає своїх померлих без молитви. Особливо ж у перші дні після смерті тіла та в дні загального поминання спочилих. Вірні моляться за близьких своїх на 3, 9 і 40 дні, а також в дні роковин їхнього преставлення.

Третій день після смерті в православ’ї є канонічним днем поховання спочилого і разом з тим – днем, коли церква творить його поминання. Поминання третього дня здійснюється тому, що третій день є днем Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа, а отже, ми молимося Йому, аби Він воскресив і померлого для блаженного вічного життя.

Слава Ісусу Христу!

Дорогі браття і сестри в Христі!

Я всім вдячний за службу Божу, бо ми всі разом возносили молитву до Бога. Сьогоднішнє Євангеліє добре нас повчає, як описує Євангелист Лука

5. Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зерно своє. І, як сіяв, упало одне край дороги, і було повитоптуване, а птахи небесні його повидзьобували.
6. Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, і, зійшовши, усохло, не мало бо вогкости.
7. А інше упало між терен, і вигнався терен, і його поглушив.
8. Інше ж упало на добрую землю, і, зійшовши, уродило стокротно. Це сказавши, закликав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
9. Запитали ж Його Його учні, говорячи: Що визначає ця притча?
10. А Він відказав: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а іншим у притчах, щоб дивились вони і не бачили, слухали і не розуміли.
11. Ось що означає ця притча: Зерно це Боже Слово.
12. А котрі край дороги, це ті, хто слухає, але потім приходить диявол, і забирає слово з їхнього серця, щоб не ввірували й не спаслися вони.
13. А що на кам'янистому ґрунті, це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю; та кореня не мають вони, вірують дочасно, і за час випробовування відпадають.
14. А що впало між терен, це ті, хто слухає слово, але, ходячи, бувають придушені клопотами, та багатством, та життьовими розкошами, і плоду вони не дають.
15. А те, що на добрій землі, це оті, хто як слово почує, береже його в щирому й доброму серці, і плід приносять вони в терпеливості.
(Лк 8:5-15)

Слава Ісусу Христу!

Дорогі браття і сестри у Христі!

Сьогодні православна церква відзначає день VII Вселенського Собору, де було остаточно утверджено віру православну, виписано всі канони і догмати – як правильно служити Богові. Не по своїй волі, а по тому, як говорить і навчає Святий Дух.

Ми чуємо в сьогоднішньому Євангелії – Христос ішов і в одному місті (Наїні) несли померлого. Мати плакала і всі плакали, бо померла молода людина. Христос, підійшовши, доторкнувся до його мар і той встав і говорив. Господь цим показав, що Він зняв межу між життям і смертю. Ту межу, із-за якої людина, перейшовши, вже не могла повернуться. Господь показав, що смерть не є кінцем, а лишень початком Вічності. Він показав, що Він є Творець, і навіть більше – як Той, Хто любить своє творіння. Багато ми згадуємо таких місць із Святого Писання: і про Лазаря, про якого написано, що на четвертий день вже було чути, як смердить, а Господь сказав, що встане Лазар і Лазар встав, піднявся і йшов. Так само як і цей юнак із міста Наїна. Господь показав Свою велич і могутність, що може повертати людей до життя.

Слава Ісусу Христу!

Дорогі браття і сестри в Христі!

Кожний із нас задає собі запитання «що таке є храм, що таке є церква?» Перш за все – це є Небеса на землі. Але є і друге формулювання – це є зібрання грішників, які хочуть стати кращими, які каються, приходять до Бога, хочуть змінитися, хочуть навчитися любити Бога і любити ближнього.

Ми чуємо сьогоднішнє Євангеліє від Луки,

31. І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.
32. А коли любите тих, хто любить вас, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.
33. І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, яка вам за те ласка? Бо те саме і грішники роблять.
34. А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, яка вам за те ласка? Позичають бо й грішники грішникам, щоб одержати стільки ж.
35. Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих!
36. Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!
(Лк 6:31-36)